Антенатальна охорона плода
Найбільше число дітей гине на першому місяці життя і особливо в першу її тиждень. Мертвонароджуваність і смертність новонароджених в перші 7 днів життя становлять перинатальну смертність (див.).
Аналіз причин перинатальної смертності за часом їх виникнення показав, що патологія, яка призвела до мертвонародження і смерті новонародженого, виникає в 81,1% випадків до народження дитини, причому в 61,1% спостерігається в антенатальному періоді (див.) - До настання пологів ( Л. С. Персианинов, А. В. Венцкаускас, 1962). За даними ряду установ, антенатальна загибель плода становить 30-40% від загального числа мертвонароджень. Крім того, при цьому не враховується антенатальна загибель ембріонів і плодів вагою менше 1000 р
Зниження перинатальної смертності може бути досягнуто за рахунок попередження і своєчасного усунення несприятливих впливів на плід під час вагітності та пологів.
Між організмами матері і плоду існує найтісніший взаємозв'язок і взаємозалежність. Материнський організм є для плода зовнішнім середовищем.
Зв'язок між матір'ю і плодом здійснюється через плаценту і складні взаімопріспособітельние реакції. Реакції адаптації материнського організму, що виражаються гл. обр. в рефлекторних змінах кровообігу, відбуваються відповідно до змін кровообігу в плацентарних судинах.
Роль матері в забезпеченні необхідного рівноваги обміну в системі мати - плід значно більше, ніж плода. Плід, використовуючи свої компенсаторні механізми, пристосовується до змін умов внутрішньоутробного життя, а материнський організм прагне забезпечити нові потреби плода.
При нормально розвивається вагітності в організмі здорової жінки створюються найбільш сприятливі умови для обміну речовин, пн. ч. і газообміну, необхідні для нормального внутрішньоутробного розвитку плоду.
У перші 7-9 тижні. вагітності ембріон і плід особливо уразливі для різних зовнішніх впливів. Пошкодження ембріона і плоду залежать не тільки від сили, а й тривалості впливу несприятливого фактора, а також терміну вагітності. Патогенні фактори можуть викликати уповільнення зростання, аномалії розвитку, функціональну неповноцінність і загибель ембріона і плоду. У наст. час добре відомо, що періоди імплантації і плацентації є «критичними» і порушення ембріогенезу в цей час буває особливо вираженим (див. Антенатальна патологія).
Після завершення плацентації для розвитку плода першорядне значення має матково-плацентарний кровообіг, порушення догрого призводить до гіпоксії плода.
Добре відомо несприятливий вплив на плід гіпоксії, перегрівання, переохолодження, іонізуючої радіації, різних хім. з'єднань, патогенних мікробів і їх токсинів. Перераховані фактори, так само як і інші, можуть надавати безпосередній вплив на плід за умови проникнення через плацентарний бар'єр. Непряме дію на плід несприятливі фактори роблять через організм вагітної, викликаючи в ньому різноманітні зміни, що порушують в свою чергу умови розвитку і життєдіяльність плода, опірність його різним впливам під час вагітності та пологів.
При деяких захворюваннях, напр. гіпертензії, гіпертонічній хворобі або гіпотензії у вагітних, процес адаптації матері до плоду викликає труднощі. Погіршення умов внутрішньоутробного існування плода спостерігається також при виснаженні нервової системи в результаті перевтоми або невротичних станів матері, які вдруге відображаються на рефлекторних пристосувальних реакціях материнського організму.
У період вагітності слід враховувати можливість несприятливого впливу на організм матері і плоду виробничих процесів, пов'язаних з вібрацією, перегрівом пли охолодженням, з тривалою роботою стоячи і ін.
Одним з найважливіших питань А. о. п. є проблема раціонального харчування вагітної жінки за періодами нормальної вагітності і особливо при патологічних станах. Правильний режим праці і відпочинку, тривале перебування на свіжому повітрі вагітної жінки сприяють збереженню її здоров'я і правильному розвитку плода.
Широка мережа жіночих консультацій і рід. будинків, своєчасна госпіталізація вагітних з різними видами патології, спеціалізовані види допомоги, акушерська допомога при пологах забезпечують підвищення ефективності А. о. п.
Безсумнівна позитивна роль фізіопсіхопрофілактіческой підготовки вагітних до пологів в А. о. п.
Важливе значення в А. о. п. має профілактика і терапія токсикозів вагітності, переношування і невиношування вагітності, імунологічної несумісності крові матері і дитини, захворювань залоз внутрішньої секреції, нирок, серцево-судинних, інфекційних та інших захворювань.
З огляду на вразливість ембріона і плоду до впливу іонізуючої радіації, особливо в ранні терміни вагітності, необхідно утримуватися від призначення діагностичних і лікувальних процедур, пов'язаних із застосуванням рентгенологічних методів, радіоактивних ізотопів.
Необхідно враховувати несприятливий вплив на плід деяких хімічних, лікарських речовин і гормонів. Шкідливе дію можуть надавати отрутохімікати, застосовувані на промислових підприємствах і в побуті при дезінсекції, дезінфекції та т. Д.
Лікарські речовини і гормони вагітна жінка може приймати тільки за призначенням лікаря, який використовує їх при необхідності з числа добре відомих і не надають негативного впливу на матір та плід.
Під час внутрішньоутробного розвитку плода, починаючи з перших тижнів вагітності і до його народження, використання гормональних методів дослідження, фоно- і електрокардіографії, амніоскопіі, визначення кислотно-лужного балансу дозволяють систематично стежити за станом плоду при різних патологічних процесах в організмі матері, визначити вплив лікувальних заходів і операцій під час пологів. Ці методи дають можливість розпізнавати явища загрози гіпоксії і ацидозу, своєчасно здійснювати вибір найбільш доцільних профілактичних і лікувальних заходів, що проводяться в інтересах плода, контролюючи їх ефективність.
Бібліографія: Антенатальна охорона плода, під ред. М. С. Малиновського, М. 1968 библиогр., Бодяжина В. І. Питання етіології і профілактики порушень розвитку плода, М. 1963 библиогр., Гармашева Н. Л. плацентарний кровообіг, Л. 1967 библиогр., Персианинов Л . С. Антенатальна охорона плода, М. 1964, він же, Асфіксія плоду і новонародженого, М. 1967 библиогр. , Петров-Маслаков М. А. та Климець І. І. Перинатальна смертність, Л. 1965, бібліогр., Der intrauterine Patient, hrsg. v. K. Tosetti u. W. Krause, Dresden, 1972, Bibliogr.
Л. С. Персианинов.