Ведення пологів у i періоді пологи акушерство гінекологія консультація діагностика статті акушерство і гінекологія консультація діагноз лікування

Породілля надходить до приймального покою стаціонару, де оформляється історія пологів, вивчається обмінна карта бе-пасової жінки, в якій відображені показники діспан-сірчаного спостереження протягом всієї вагітності.

Після ретельного збору загального і акушерсько-гінекологічного анамнезу проводиться огляд, загальноклінічне і спеціальне акушерське дослідження. З урахуванням відомостей, по-черпнути з обмінної карти, на підставі огляду та обсле-нання оцінюється стан здоров'я породіллі (функціо-нальне стан органів та систем), виявляються сопутст-ють екстрагенітальні захворювання. Тут же, в приймальному покої, оцінюються стан плода і акушерський статус з визначенням стану родових шляхів і родової діяльно-сті, виконуються необхідні лабораторні дослідження. При оформленні історії пологів всі дані обстеження запи-Сива, виставляється діагноз, викладається попередній план ведення пологів і намічаються подальші необхідні ис-проходження.

Акушерка приймає породіль (які залишають верхній одяг у вестибюлі), оцінює їх загальний стан, виявляє контакти з інфікованими, вимірює пульс, температуру, тиск, виробляє первинний огляд і дослідження, виявив-ня захворювань шкіри, педикульозу, гострих респіраторних за-ахворювань, інфекцій статевих органів. Це необхідно для розподілу потоків здорових і хворих породіль відпо-відно в перше і друге акушерські відділення.

Санітарна обробка жінки полягає в обов'язковій постановці очисної клізми (за винятком надходжень-ня жінки в періоді вигнання), прийнятті гігієнічного душа, сбривании волосся в пахвових областях, з зовнішніх статевих органів і обробці їх дезінфікуючим розчином, зміні натільної білизни (сорочка) і халата. Породілля не повинна залишатися без нагляду і супроводжується акушеркою або сани-Тарці в передпологову палату. Якщо почалися потуги, породіллю доставляють на каталці в супроводі акушерки прямо в ро-ному зал. У приймальному покої має перебувати все необ-димое для надання невідкладної медичної допомоги та пологів. Подальше спостереження і ведення жінки здійснюється в передпологовій палаті.

Зовнішнє акушерське дослідження дозволяє визначити положення, позицію і вид розташування плода, передлежачої частини і характер її вставляння в малий таз. При цьому проводиться визначення маси плоду, оціню-ється стан черевного преса, зовнішніх статевих органів, промежини.

Зовнішнє акушерське дослідження проводиться регулярно протягом першого періоду пологів, не рідше, ніж через кожні 2 ч. В динаміці визначаються характер просування голівки по родовому каналу, стан нижнього сегмента матки, контракціонного кільця. У міру розкриття шийки матки нижній сег-мент її стоншується, контракціонное кільце піднімається все вище над лоном, дно матки наближається до мечоподібного отро-стку, як в 39 тижнів вагітності. Проводиться підрахунок схва-ток і їх оцінка за параметрами, встановлюється характер і тривалість розслаблення матки між переймами.

Піхвові дослідження дозволяє більш ретельно визначити стан родових шляхів, співвідношення голівки плоду і кісткового таза жінки, динаміку продвиж-ня по ньому головки.

При піхвовому дослідженні з'ясовується стан м'язів тазового дна, піхви (народжувала, родили женщи-ну, податливість, наявність рубцевих змін), шийки матки (довжина, консистенція, ступінь розкриття, краї зіву по податливий-вості, консистенції, товщині, наявності ригідності), плодового міхура і перед частини. При збереженому плодном пузи-ре оцінюються щільність його оболонок, наявність і кількість передніх навколоплідних вод, напруга міхура під час схва-ток, міцність його з'єднання зі стінками матки. Визначається стан внутрішніх поверхонь кісток таза, в якій ступеня-ні вони зайняті голівкою плода. Уточнюються характер стояння в тазу головки (перед частини), напрямок стреловидного шва і розташування джерелець, ведуча точка, ступінь пліт-ності кісток черепа плода, наявність петель пуповини або ручки плода поруч з передлежачої частиною (особливо при рухомий голівці). На закінчення при піхвовому дослідженні визна-ляется розмір діагональної кон'югати.

Піхвові дослідження проводиться при надходженні породіллі в стаціонар, після злиття навколоплідної рідини, при відхиленнях в динаміці пологової діяльності та необхід-мости медикаментозної їх корекції, за іншими показниками.

Оскільки при проведенні вагінальних досліджень є інфікування, частота їх повинна бути максимально обмежена, дотримані правила асептики і антисептики.

Оцінка стану плода проводиться за характером його рухів, вислуховування серцебиття, кольору навколоплідної рідини (після розтину плідного міхура), а також спеціальними методами дослідження (амніоскопіі, по-ники КОС з передлежачої частини плода, кардіотокографії, ЕКГ, УЗД та ін.). При належній технічної оснащеності пе-рінатальная технологія передбачає моніторингове на-мання з комп'ютерної інтегрованої оцінкою всіх поки-ників (кардіотокографії, ЕКГ, УЗД та ін.).

У будь-яких умовах завжди є прослуховування серце-биття плоду, яке повинно проводитися в першому періоді пологів кожні 10-15 хв. При цьому визначаються частота (120 160 ударів в 1 хв в нормі), ритм (ритмічне в нормі), ясність тонів (ясні в нормі) серця.

При оцінці загального стану породіллі регулярно підраховується частота пульсу, вимірюються АТ і температура тіла, враховуються скарги. Особливу увагу об-ращается на функцію органів виділення, мочеіспуска-ня і очищення прямої кишки. Переповнені сечовий міхур і пряма кишка перешкоджають нормальним ро-дам. Тому сечовипускання (або катетеризація) повинно мати місце кожні 2 - 3 год і очисна клізма кожні 10 -12 год (при відсутності спонтанного акту дефекації). Після каж-дого акту сечовипускання і дефекації обов'язковий гігієніч-ський туалет зовнішніх статевих органів і промежини. На-мання за станом плодового міхура і вилиттям навколоплідної рідини є весь-ма істотним при веденні першого періоду пологів. Воно пре-редбачає регулярний контроль виділень з піхви при зовнішніх оглядах і оцінку плодового міхура при волога-ліщно дослідженнях.

Контроль характеру пологової діяльності здійснюватись шляхом підрахунку сутичок при зовнішніх оглядах, пальпації живота (матки), за допомогою зовнішньої гістерографії, внутрішньої токографія, ведення партограми.

Щодо прийому їжі жінкою під час пологів існують різні думки - від обмеження до повної заборони. Сліду-ет погодитися з точкою зору, згідно з якою в першому періоді пологів породілля може приймати легкозасвоюваних їжу невеликими порціями (солодкий чай, соки, бульйон, фрук-ти). Не слід їсти в кінці першого періоду пологів.

Знеболювання пологів в першому періоді напрям-но на оптимальне протягом родового процесу і здійснюється з використанням немедикаментозних і медикаментозних ме-тодов. Ставлення до медикаментозного знеболення зміни-лось. Вважається, що в більшості випадків псіхопрофілакті-чна підготовка до пологів визначає їх правильний перебіг і породіллі в медикаментозних засобах не потребують. Лекар недержавні препарати використовуються лише за особливими показаннями. Акушерка зобов'язана проводити психотерапевтичну терапію і навчати породіллю правильному пове-ня під час пологів.

Всі викладені заходи щодо ведення першого періоду пологів дозволяють своєчасно визначити різні відхилення-ня від їх нормального перебігу.

Нормальними пологами вважаються спонтанно почалися в терміни 38 - 42 тижні при низьких факторах ризику (або без них) під час вагітності та в пологах і закінчуються рождени третьому здорову дитину при хорошому стані матері.