Ультразвукова біометрія плода нормативи і порівняльна точність
Ультразвукова біометрія плода при фізіологічно розвивається вагітності (нормативи і порівняльна точність)
В.Н. Демидов, Б.Є. Розенфельд, С.М. Воєводін, А.В.
Логвиненко.
Науковий центр акушерства, гінекології та перинатології РАМН РФ,
Київ, Україна.
Точне знання терміну вагітності має важливе значення для оцінки характеру розвитку плода, діагностики деяких вроджених вад, вибору оптимального терміну переривання вагітності і встановлення дати видачі допологової відпустки (особливо у жінок з нерегулярним менструальним циклом), а також для проведення наукових досліджень. Визначення маси і зростання плоду має важливе значення в профілактиці недонашивания, переношування вагітності, виборі оптимального способу розродження при наявності великого плода, діагностики його гіпотрофії і аномалій розвитку.
Мета цієї роботи - оцінка можливості встановлених нами нормативів окремих параметрів фетометрії і створеної на їх основі комп'ютерної програми для розрахунку терміну вагітності, маси і росту плода в I, II і III триместрах при фізіологічно розвивається вагітності.
матеріали та методи
Маса дітей при народженні коливалася від 2253 до 4900 г, складаючи в середньому 3530 ± 512 г. Ріст дітей вирьіровал від 46 до 58 см і становив в середньому 51,6 ± 1,4 см. Стан дітей з масою менше 3000 г було розцінено як нормальне, в зв'язку з чим констатовано наявність здорового маловагої плода.
При проведенні фетометрії вимірювали куприка-тім'яної розмір ембріону (у I триместрі), біпаріетальний розмір і лобно-потиличний розмір голівки плоду, Середній діаметр живота (Ж), довжину стегнової (ДБ), великої гомілкової (Бб) і плечової кістки (ДП), довжину стопи (Ст), середній діаметр серця плоду (С), МІЖПІВКУЛЬНОЇ розмір мозочка (МРМ), середній розмір голівки плоду (Г). Куприка-тім'яної розмір ембріона вимірювали при поздовжньому його скануванні від тім'яної кістки до куприка при зігнутому положенні головки ембріона (рис. 1).
МРМ визначали при горизонтальному скануванні голови плода на рівні чет верти шлуночка мозку по максимальному відстані між крайнелатеральнимі межами протилежних його півкуль (рис. 5). При недостатньо чіткої візуалізації всього мозочка вимірювали його півсферу. Її визначали як відстань між крайнелатеральной поверхнею півкулі і серединою хробака мозочка. Потім отриману величину подвоювали. У тих випадках, коли латеральна поверхню мозочка чітко не визначалася, його вимір виробляли від медіальної поверхні ехонегативного субарахноїдального простору латеральних відділів задньої черепної ямки.
Мал. 5. Схема вимірювання межполушарного розміру мозочка.
За довжину стегнової, великої гомілкової і плечової кісток брали кальцифікованими частина їх диафизов (рис. 6а, б). Довжину стопи визначали як відстань між дистальною фалангою великого пальця і кісткою.
Мал. 6. Схема вимірювання довжини стегнової (а) і плечовий (б) кісток плода.
Результати дослідження
Таблиця 1. Kопчіко-тім'яної розмір ембріона, см
В даний час ми не зустріли повідомлень, що вказують на можливість ультразвукового визначення росту плода в II триместрі вагітності. Представлені нами дані говорять про можливість з досить високою точністю встановлювати зростання плоду в ці терміни вагітності. Використання запропонованої нами комп'ютерної фетометрії показало, що середня помилка в визначенні зростання плоду виявилася невеликою і становила 0,76 ± 0,84 см (2,9% його зростання). Незначна помилка в визначенні росту плода, що не перевищує 1 см, констатована в 81,3% спостережень.
Відомостей про можливість визначення росту плода ми не зустріли ні у одного з зазначених дослідників. У наших спостереженнях середня помилка в визначенні зростання плоду виявилася рівною 1,5 ± 1,2 см і склала 3,1% від його зростання. Причому в 80,2% випадків помилка в обчисленні зростання не перевищувала 2 см (табл. 15).
Таблиця 15. Розподіл величини помилки у визначенні зростання плоду при доношеною вагітності,%
Середнє - 1,51 см
Відносне відхилення - 1,23 см
Обговорення
Отримані дані при обчисленні маси плода в II триместрі показали, що точність її визначення в наших спостереженнях виявилася більш ніж в 2 рази вище, ніж при використанні критеріїв, запропонованих J. Hobbins.
У III триместрі вагітності середня помилка визначення маси плода при народженні виявилася в 1,6 рази менше, ніж у J.C. Birnholz, в 1,75 рази менше, ніж у F.P. Hadlock, і в 2,5 рази менше, ніж у S. Campbell.
До важливих переваг комп'ютерної фетометрії слід також віднести відсутність великих відхилень розрахункових показників від фактичних їх значень. Так, величина помилки при визначенні терміну вагітності, що перевищує 10 днів при використанні комп'ютерної фетометрії, зустрілася в 3,6 рази рідше, ніж при застосуванні рівнянь F.P. Hadlock, в 4,1 рази менше, ніж по J.C. Hobbins, в 5 разів менше, ніж за M. Hansmann, і в 5,4 рази менше, ніж по S. Campbell. Значна помилка при визначенні маси плоду, що перевищує 400 г, у наших спостереженнях зустрічалася в 4 рази рідше, ніж при використанні критеріїв J.C. Birnholz, в 5,3 рази рідше, ніж по F.P. Hadlock, в 5,7 рази рідше, ніж по J.C. Hobbins і M.J. Shepard і в 8,8 рази рідше, ніж по S. Campbell (див. Табл. 13). Досить точні результати, на наш погляд, отримані також при визначенні росту плода (див. Табл. 15).
Таким чином, представлені дані свідчать, що ультразвукова комп'ютерна фетометрія представляє цінний метод, використання якого дозволяє з досить високою точністю встановити строк, масу і зростання плоду протягом всієї вагітності, що має важливе значення для практичної медицини.література
