Щоденник вагітної оптимістки або й навіть кішка завмерла
У чарівну новорічну ніч люди зазвичай загадують бажання. Комусь потрібно щастя в любові, комусь - удача в справах, комусь - гроші. Ми з чоловіком не перший рік просили чуда - обидва дуже хотіли дитину.
Сім років Всесвіт перевіряла нас на міцність. У цей рік було відчуття, ніби щось змінилося навколо, як-то по-іншому лягли зірки.
А починалося все, як у багатьох, з питання.
27 травня. Скоро місяць, як на лікарняному. Місяць, як мій бідний коханий чоловік готує, миє, чистить, прибирає, і тільки "на полювання" ми ходимо разом (раптом я щось захочу по ходу "полювання", він і "пристрелити"). А я развлекаюсь: книжечки почитую, на ліжечку полежіваю, по місту гуляю - сади-парки нові відкриваю, фільми дивлюся, через кожні три години їдять. Не життя - малина! Ну і продовжимо список розваг: ходжу по лікарях, здаю аналізи, бігаю на процедури, пізнаю радості токсикозу. Думаєте, що не малина все-таки? Ну що ви! "Чудово-чарівно!" - Як любила говорити одна симпатична ворона в симпатичному мультику. Найголовніше, що Всесвіт нарешті сказала нам "Так!". Правда, змушує грати за своїми суворими правилами. Але це вже дрібниці. А кішка тепер може сидіти і годинами мене розглядати. Мабуть, запитай, що вона там бачить.
У ЖК коїться щось неймовірне, величезні черги в кабінети. Вкотре радію, що мені пощастило з лікарем, у неї тільки по запису і за часом. Прийшла-зайшла-пішла. А інші сидять годинами в черзі. Кошмар, СРСР не кінчається.
Від оточуючих останнім часом тільки й чую: "Ось, мотай на вус!". У мене вусів вже не вистачає, чесне слово. Поради якісь космічні, таке відчуття, що немовлята - це інопланетяни.
У бесіді з коханим чоловіком з'ясували, що ім'я малюку придумувати не треба, вона сама нас знайде. Коли захоче, угу. Швидше за все, після народження.
Малюк від божевільної маминої активності затих. Заколисало, видно. Андрушко жартує: "Ніколи не думав, що буде жити з тіткою, у якої такий величезний живіт!" Тітка і сама не підозрювала, що вона так рости буде. А взагалі, відображення в дзеркалі стало подобатися. Все-таки вагітність - це дуже красиво. А далі мене чекає несподівано утворилася тиждень вихідних і декретну відпустку. Видихаємо, панове, видихаємо!
Андрій не був би Андрієм, якщо б не спитав з дико серйозним виглядом у консультанта: "Скажіть, а як вийти з тривалого непритомності?" Я похихотіли. Ну, тепер знаю, як вивести людину з непритомності. Як самостійно вийти з непритомності - про те науці невідомо, консультант не змогла відповісти.